Самоврядування як одна з форм "народовладдя" - це свого роду метод управління, який ґрунтується на самоорганізації, саморегулюванні та самодіяльності і не допускає застосування спеціального апарату примусу. Самоврядування базується на тих принципах, що й демократія: меншість підкоряється більшості, формальна рівність, вільний вияв інтересів, загальноприйняті права і обов'язки, поєднання елементів представництва і прямого волевиявлення. Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах Заходу можна розглядати не лише як традицію, а й як механізм побудови моделі університетської освіти загалом і спосіб утвердження демократичних принципів майбутньої еліти.

Український досвід

Органи студентського самоврядування функціонують уже в багатьох вищих навчальних закладах України. Структура, форми, діяльність і механізм проведення виборів до участі в них, завдання і повноваження у кожному університеті мають свої особливості. Так, у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" Студентська колеґія як орган самоврядування студентів, студентів резерву та вільних слухачів має 9 голосів в Академічній конференції НаУКМА та дорадчий голос на засіданнях Вченої Ради НаУКМА. Досить цікавим є й те, що колеґія бере участь у визначенні переможців конкурсу на заміщення вакантних посад деканів та завідувачів кафедр НаУКМА.

Функціонування Студентського парламенту Київського національного університету імені Тараса Шевченка як "представницького органу (конференції) навчального колективу студентів та аспірантів університету" надає йому право призначати загальноуніверситетські референдуми студентів та аспірантів, опротестовувати рішення Вченої Ради та адміністрації університету з питань студентського та аспірантського життя. Для виконання рішень і забезпечення повсякденної роботи в Раді студентів та аспірантів формуються та розгортають свою діяльність різні відділи: навчально-науковий, соціально-економічний, з питань побуту та гуртожитків, з культурно-масових питань, загальноорганізаційний. Іноді відділи поділяються на сектори: удосконалення навчально-виховного процесу, міжуніверситетських і міжнародних зв'язків, по роботі з учнівською молоддю, інформаційний тощо.

Своєю чергою у Київському національному університеті культури і мистецтв Студентський парламент, відповідно до Статуту, має право накласти вето на рішення ректорату, впливати на формування професорсько-викладацького складу і навіть оголосити імпічмент ректору.

Заслуговує на увагу структурний поділ органів студентського самоврядування Острозької Академії. "Братство спудеїв" має такі підрозділи: Студентське наукове товариство "Академік", Студентське наукове товариство ім. О.П.Оглобліна, PR-відділ "Ініціатива", Юридичну клініку для малозабезпечених громадян "Про боно", Туристичний гурток, Відділ охорони порядку, Спортивний клуб, Відділ культури та дозвілля.

Польський досвід

Цікавим є досвід діяльності польських органів студентського самоврядування, які, окрім реального вирішення за допомогою цього інституту власних проблем, мають закріплене законом право брати участь у вирішенні загальноуніверситетських справ. Для цього студентська громада обирає своїх представників до колегіальних органів, які функціонують при університеті. Це - Сенат університету і його комісії, Наукова рада, контрольно-ревізійна комісія, бібліотечна рада тощо. Згідно з законом, максимальна кількість студентів, яку можуть обрати до колегіальних органів "державного" університету, становить 25% загального складу колегіального органу.

У Польщі студентське самоврядування на рівні академічної групи переважно відсутнє. Це зумовлено тим, що академічних груп із постійним особовим складом, за деяким винятком, просто не існує, бо студенти значну частину предметів обирають за власним бажанням і через це постійно опиняються в нових групах. На думку одного з польських студентів, для виборів у Студентські Ради властива повна відкритість і прозорість виборчого процесу, хоча не у всіх університетах цих принципів дотримуються самі функціонери органів студентського самоврядування. Наприклад, вибори у Вищій торгівельній академії відбуваються за участю студентів як денного, так і заочного відділень, а також аспірантів і докторантів, але за наявності різних квот. Кандидати чи групи кандидатів формують команди і провадять передвиборчі кампанії виступаючи з публічними промовами, роздаючи невеличкі подарунки у вигляді безкоштовних тістечок чи чогось подібного.

Суттєвою особливістю органів студентського самоврядування в Польщі є їх потужна матеріальна база і фінансово-правова незалежність від адміністрації навчального закладу. Річний бюджет органів студентського самоврядування, наприклад, Варшавського університету становить близько 200 тисяч доларів на рік. Ці кошти щороку обов'язково, згідно із Законом про вищу освіту, виділяються з бюджету університету на діяльність самоврядування. До цієї суми долучаються добровільні пожертви і внески спонсорів. Площа приміщень, які займає студентське самоврядування Варшавського університету дорівнює 450 кв. м. Кошти, які виділяються органам студентського самоврядування, витрачаються на діяльність центральних органів студентського самоврядування університету, зокрема на: утримання приміщення і апарату; діяльність органів студентського самоврядування на відділеннях і факультетах, які самостійно розпоряджаються частиною виділених коштів; гранти для студентських товариств і об'єднань, які діють при університеті.

Важливим важелем впливу на адміністрацію ВНЗ органів студентського самоврядування в Польщі є право визначати розмір оплати за навчання в університеті. У випадку тиску з боку адміністрації на активістів студентського самоврядування, останні можуть, умовно кажучи, довести університет до важкого фінансового стану. Ще один, уже не фінансовий, але все-таки суттєвий засіб впливу -це вирішальне право органів студентського самоврядування затверджувати проректора зі студентських питань.

У Польщі, крім органів студентського самоврядування, в університетах функціонує загальнодержавний студентський парламент, делегатів якого обирають студенти вищих навчальних закладів. Цей орган має дорадчі функції і висловлює позицію студентства стосовно певних законодавчих чи адміністративних змін, які можуть зачепити їх інтереси.

Источник: http://www.osvita.org.ua/student/samovr/article/02/